СВЯТА КРИНИЦЯ у Седневі

У Седневі, окрім пам`яток історії та культури, віднедавна з`явилося ще одне цікаве місце для паломництва місцевих мешканців і туристів – Свята криниця. Це джерело, яке виходить з під землі. Б`є воно з височезної кручі над річкою Снов.

За старовинною легендою, тут, у горі, під землею, є аж три струмки, і ось вони перед виходом назовні злилися в одне джерело, один струмок. Седнівці зробили таке облаштування: в місці виходу джерела з під землі поставили звичайне колодязне коло, щоб вода з гори заходила в колодязь, а через нижчий отвір виходила назовні. Отвори зроблено так, що рівень вони в криниці десь півметра, щоб можна було, нагнувшись, зачерпувати воду відром. Дно криниці забетонували, щоб вода не входила в землю, не замулювалася. З криниці вода вільно тече струмком у Снов. Святою криницю назвали не лише тому, що віряни спорудили над джерелом капличку з іконами, а тому, що вважають цю воду не просто смачною, а й цілющою. Насамперед тому, що вода зі Святої криниці дуже довго не псується!

Неподалік від Святої криниці, на високому пагорбі, знаходиться ще один храм Седнева – Успенська церква. ЇЇ побудували у 1860 р. - тоді по всій Російській імперії старі дерев’яні церкви замінювали такими спорудами. За основу брали «зразкові» проекти, які єпархіальні зодчі підганяли під конкретну місцевість. Для оздоблення цих храмів використовували декоративні елементи російської архітектури ХІV-ХVІ ст.. Такою є і ця церква. Вона хрещата за планом – до квадрату основного об’єму з трьох боків прибудовані невеличкі прямокутні приміщення, а з західного боку – великий притвор та дзвіниця з шатровим верхом. Успенська церква є такими собі «водяними» воротами Седнева – її мальовничий силует першим зустрічає усіх подорожуючих, які підпливають на плотах та байдарках до містечка річкою Снов.

Ще одна місцева пам’ятка, пов’язана з водними ресурсами містечка – це Седнівська ГЕС. Щороку вона генерує майже 900 тис. кВт/год "чистої" електроенергії. Обладнана електростанція турбінами, регуляторами і редукторами заводу "Фойт"(Австрія) та генераторами "Сіменс-Шуккерт", виготовленими ще в 50-х рр.. минулого століття.

Побудована була ГЕС після війни для обслуговування шести сіл та колгоспів, а зводили її практично самі жінки. У 1981 р. станцію зупинили, а її унікальне обладнання збереглося завдяки єдиному міліціонерові, що охороняв її до відкриття у 1990 р.

До 20-річчя компанії "Чернігівобленерго" в приміщенні працюючої нині станції відкрито єдиний на Чернігівщині Музеї історії енергетики. В експозиції - понад 100 експонатів, фотохронік різних періодів, документальних матеріалів, найстарішому з яких понад 110 років!