СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР

Спасо-Преображенський собор є найдавнішим iз збережених до нашого часу храмів Київської Русі - він навіть на кілька років старіший за Софію Київську! Собору вже майже 1000 років - його почав будувати у 30-ті роки ХІ ст. перший чернігівський князь з династії Рюриковичів Мстислав Володимирович - син хрестителя Русі Володимира Святого. Величний п’ятибанний храм з кутовою вежою та іншими прибудовами споруджували візантійські зодчі з Константинополя в техниці «змішаного» мурування, фрагменти якого розчищені на фасаді собору для огляду. Вважається, що в муруванні Спаського собору був втілений сонячний годинник середньовічного Чернігова, за яким священнослужителі визначали час початку служби.

У храмі, який виконував функцію князівської усипальниці, було поховано багато чернігівських князів, серед яких: засновник собору, перший чернігівський князь Мстислав Володимирович; родоначальник династії чернігівських князів, син Ярослава Мудрого Святослав Ярославич; герой «Слова про похід Ігорів» Ігор Святославич; замучений в Орді та прилічений до лику святих Михайло Всеволодович.

Наприкінці ХVIII ст. Спаський собор був капітально перебудований - саме тоді над його кутовими вежами з'явилися високі конусоподібні шпилі. Із внутрішнього оздоблення собору ХІ ст. до нашого часу дійшли біломармурові колони візантійської роботи та різьблені шиферні плити хорів, прикрашені декоративним орнаментом. П'ятиярусний різьблений іконостас у стилі пізнього бароко, який сьогодні знаходиться в храмі, відноситься до кінця ХVIII ст. Чималий інтерес викликають розписи собору у стилі «наївного мистецтва», а у так званих «парусах» замість канонічних 4-х євангелістів зображені… пори року! Собор діючий.